казка про зайця – zayasyo fairytail

UA

Ця казка прийшла до мене давно. Кілька років вона жила лише в голові і мала одного персонажа. Нарешті її опублікувала і, маю надію, зовсім скоро з’являться нові обличчя у цієї історії.

Давайте знайомитися, це Заясьо…

ENG

This fairy tale came to me long time ago. For several years it have been living only in my head and had only one character. Finally, it is here and, I hope, very soon new faces will appear in this story.

Let’s get acquainted, this is Zayasyo …

Жив був Заясьо. Такий милий, пухнастий і самий добрий на всьорму світі. Він був дуже щасливий і завжди посміхався. Але звірі його сторонилися і дружити з ним не хотіли.

Що ж не так було із Заясьо?

Усе просто – звірям він здавався злим через свою посмішку. Він посміхався у всі зуби, котрі були у нього великі, красиві й просто вражаючі.

Одного дня чи то сонце світило не так, чи то вітер приніс щось не те, але Заясьо засумував. Він хотів подружитися з іншими звірями, але вони його обходили стороною.

До Заясьо постійно приходила думка, що лише одна істота може йому допомогти – чаклунка, котра живе на краю лісу. Чаклунка була найстрашнішою істотою. До її хатини не підходили навіть найсміливіші звірі лісу.

Надумав таки Заясьо йди до чаклунки, просити, щоб наклала свою магію і звірі Заясьо полюбили.

Встав малий рано-рано і пішов кривою стежкою до краю лісу.